
Покритонасінні, дводольні
Magnoliophyta (Angiospermae), Magnoliopsida
БоріднИк
шЕрСТИСТоВолоСИСТИЙ
Jovibarba hirta (L.) Opiz (J. preissiana (Domin)
Omelczuk et Czopik, J. hirta (L.) Opiz subsp.
preissiana (Domin) So, Sempervivum hirtum L.)
Родина Товстолисті -- Crassulaceae
Природоохоронний статус виду
Рідкісний.
наукове значення
Карпатський ендемічний вид.
ареал виду та його поширення в Україні
Зх., Сх. й Пд. Карпати. В Україні -- Мармарось-
кі Альпи (г. Піп Іван), Свидовець (гг. Близни-
ця, Герашеска), Чивчин (гг. Чорний Діл, Пре-
режим збереження популяцій та заходи
луки). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.
сх., пд. та пд.-зх. експозицій. Є компонентом
з охорони
флористичного складу угруповань асоціації
Чисельність та структура популяцій
Охороняється на території ландшафтного
Festucetum saxatilis. Облігатний кальцефіл,
заказника загальнодержавного значення
Популяції невеликі за площею (до 0,5 га), ма-
сукулент.
Чорний ДілČ та Карпатського БЗ. Необхідно
лочисельні (300400 особин) з піком чисель-
Загальна біоморфологічна характеристика
контролювати стан популяцій, культивувати
ності на віргінільній стадії.
вид у ботанічних садах. Заборонено збиран-
Хамефіт. Багаторічна трав'яна рослина 20
Причини зміни чисельності
ня рослин.
30 см заввишки з прикореневою розеткою
Вузька еколого-ценотична амплітуда, що лі-
зірчасто-розгорнутих товстих листків. Стеб-
розмноження та розведення у спеціально
мітується факторами природного характеру
ло міцне, відстовбурчено-волосисте, більш-
створених умовах
та відсутністю екотопів відповідного типу.
менш густо облиснене. Суцвіття багатоквіт-
Культивують у ботанічних садах.
кове, густе. Пелюстки 1518 мм завдовжки,
Умови місцезростання
зеленкувато-жовті, лінійно-еліптичні, по кра-
Господарське та комерційне значення
ях коротко-торочкуваті. Тичинки на третину
Верхній лісовий та субальпійський пояси.
Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Як
коротші від пелюсток. Цвіте у липнісерпні.
Росте серед відслонень вапнякових порід на
невибагливу декоративну рослину викорис-
Плодоносить у серпнівересні. Розмно-
полицях, у тріщинах скель, серед щебенис-
товують на альпійських гірках та цвинтарях.
жується насінням і вегетативно.
того рухляку, на крутих схилах (2050о) пд.-
основні джерела інформації
Малиновский, 1998; Чопик, 1976; Флора Восточ-
ной Европы, 2001; Чорней, Буджак, 2003; Чорней,
Буджак, Загульський та ін., 1999.
Автор: І.І. Чорней
Фото: П. Косінський
413