Покритонасінні, однодольні
Magnoliophyta (Angiospermae), Liliopsida
КОВИЛА ПіРЧАсТА
Stipa pennata L.
Родина Тонконогові (Злакові) -- Poaceae
(Gramineae)
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Наукове значення
Характерний вид лучних степів Євразійської
степової обл.
Ареал виду та його поширення в Україні
Поширений в лісостеповій і степовій зонах
Євразії від Забайкалля та гір Ср. Азії до пн.
сх. Франції та пд. Швеції, а також на Балканах
і в гірських степах Закавказзя. В Україні --
ВолиноПодільська височина, лісостепова
(частіше на Лівобережжі), степова зони. Адм.
регіони: Рв, Кв, См, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд,
Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.
Чисельність та структура популяцій
Популяції невеликі за розміром, але числен
ні, домінує на значних площах схилів, степо
вих цілинних решток. У більшості випадків --
те у травнічервні. Плодоносить у червні.
Fragario viridis-Trifolion montani (кл. Festuco-
дрібні локалітети на перегинах еродованих та
Розмножується насінням.
Brometeae). Мезоксерофіт.
кам'янистих схилів з окремими куртинами.
Режим збереження популяцій та заходи
Загальна біоморфологічна характеристика
Причини зміни чисельності
з охорони
Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рос
Розорювання степів та нераціональне при
Охороняється в Українському степовому, Лу
лина. Стебла 4070 см заввишки. Листки в
родокористування -- надмірний випас, за
ганському, МедобориČ ПЗ, НПП Подільські
сухому стані згорнуті, 0,81 мм в діаметрі, у
будова, забруднення степів, часті пали та ін.
ТовтриČ, Святі ГориČ, у заказниках та пам'ятках
розгорнутому вигляді 0,92,3 мм шириною,
Умови місцезростання
природи. Слід охороняти всі місця зростання
голі. Молоді листки мають на кінчику ки
виду, контролювати стан популяцій, регуля
тичку волосків, яка легко відпадає. Язички
Один з найбільш мезофітних видів ковили
ційними заходами не допускати зникнення на
у листків генеративних пагонів 23 мм зав
України. Едифікаторного значення набирає
заповідних територіях. Заборонено розорю
довжки, а у вегетативних -- 12 мм. Волоть
на плакорних ділянках з потужними малогу
вання та забудову степів, надмірне випасання,
1020 см завдовжки, вузька, стиснута. Ниж
мусними чорноземами, рідше -- на схилах з
заліснення та терасування схилів.
ня квіткова луска 19(21) см завдовжки, дві
виходами на поверхню карбонатних порід,
крайові полоски волосків не доходять до
на пд. переважно на схилах пн. експозиції.
Розмноження та розведення у спеціально
основи остюка. Остюк 2543 см завдовжки,
Зростає переважно в угрупованнях союзів
створених умовах
двічі колінчастозігнутий, білопірчастий. Цві
Astragalo-Stipion, Festucion valesiacae, рідше
Культивують у Донецькому ботанічному саду
НАН України.
Господарське та комерційне значення
Фітокомпонентне, кормове, декоративне.
Основні джерела інформації
Злаки Украины, 1977; Клоков, Осычнюк, 1976; Лав
ренко, 1980; Прокудин, Вовк, Петрова, Ермоленко,
Верниченко, Рева, 1982; Ткаченко, 1987; Флора
УРСР, 1940; ЧКУ, 1996.
Автори: В.С. Ткаченко, І.А. Коротченко
Фото: І.А. Коротченко, В.В. Расевич (вставка)
257
