Покритонасінні, однодольні
Magnoliophyta (Angiospermae), Liliopsida
КОВИЛА ДНіПРОВсьКА
Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin
(S. joannis Čelak. subsp. sabulosa (Pacz),
Lavrenko, S. pennata L. subsp. sabulosa (Pacz)
Tzvelev, S. sabulosa (Pacz.) Sljuss.)
Родина Тонконогові (Злакові) -- Poaceae
(Gramineae)
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Наукове значення
Рідкісний на пн. межі поширення вид.
Ареал виду та його поширення в Україні
Центральна та сх. Європа, Передкавказзя, Пд.
Сибір, пн. Середньої Азії. В Україні -- Пд. Поліс
ся, борова тераса Дніпра, Сх. Лісостеп, річкові та
приморські піски степової частини країни. Адм.
регіони: Кв, См, Чк, Дн, Хр, Дц, Лг, Хс, Зп, Кр.
Чисельність та структура популяцій
Популяції трапляються спорадично, займа
ють невелику площу, що пов'язано з еко
логічними особливостями виду. За сприят
57,5 см завдовжки; нижня квіткова луска 17
(кл. Pulsatetillo-Pinetea) до фази змикання їх крон.
ливих умов, особливо відсутності значного
21 мм завдовжки, дві крайові смужки волосків
Ксерофіт, псамофіт.
випасу, сягає рівня домінанта.
не доходять до основи остюка, середня значно
Загальна біоморфологічна характеристика
Причини зміни чисельності
довша за бокові; остюк у нижній закрученій
частині шорсткуватий, у верхній -- пірчастий;
Гемікриптофіт. Щільнодернинний злак до
Антропогенні: перевипас, розробка піщаних
гола частина остюка жовтувата а потім корич
1,1 м заввишки. Стебла голі або слабко шор
кар'єрів, заліснення території. Природні: вузька
нева. Цвіте у травнічервні. Плодоносить у
сткуваті під вузлами. Стеблові листки 416 см
екологоценотична амплітуда, низька конкурент
червнілипні. Розмножується насінням.
завдовжки та до 1,23 мм завширшки, піхви
на здатність. За умови заповідного режиму, після
зовні гострошерсткі від відігнутих щетинок.
пасовищної демутації, відновлюються відносно
Режим збереження популяцій та заходи
Неплідні гони сизуватозелені, 1015 см за
добре, але на подальших стадіях сукцесії зникає.
з охорони
вдовжки, коротші за стебло; листки знизу голі
Умови місцезростання
Охороняється у Луганському та Українському сте
та гладенькі, зверху голі або трохи шорстку
повому (відділення Стрільцівський степČ) ПЗ та
ваті; язички яйцеподібнопродовгуваті, з від
Сухі бідні псамофітностепові ценози борових
інших заповідних об'єктах. Заборонено добуван
тягнутою трикутною верхівкою; піхви голі або
піщаних терас та приморських пісків. У Степовій
ня піску, заліснення ділянок, випасання та інша ді
слабко шорсткуваті. Волоть з 817 колосків;
зоні зустрічається також на супіщаних ґрунтах по
яльність, що пов'язана з порушенням екотопів.
її вісь 1118 см завдовжки, гола, на нижньому
схилах балок. Типові угруповання кл. Festucetea
вузлі з пензликом волосків; колоскові луски до
vaginatae, серед розріджених соснових лісів
Розмноження та розведення у спеціально
створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Ґрунтоутвірне, протиерозійне, ценозофор
муюче, декоративне.
Основні джерела інформації
Клоков, Осычнюк , 1976; Флора УРСР, 1940; Пачоский,
1914; Прокудин и др., 1977; Рослинність УРСР. Степи,
кам'янисті відслонення, піски, 1971; Слюсаренко,
1963; Цвелев, 1976; ЧКУ, 1996; Martinovsk, 1980.
Автори: К.Ю. Ромащенко, Я.П. Дідух
Фото: В.П. Гелюта
241
